День скорботи та вшанування пам'яті жертв війни                                              в Україні

                                                   
 
                                              Пам'ятай, як гриміли гуркіт гармат,

                                              Як у вогні вмирали солдати
                                               У сорок першому,…
                                               Сорок п'ятому …

                                              Пам'ятай, щоб шуміли весняні сходи, -
                                              Не забудь ці грізні роки!...

                                                                          (А. Досталь) 

               Недільний ранок, 22 червня 1941 року, трагічною сторінкою увійшов у життя мільйонів українців. Найжорстокіші випробування і страждання, колосальні жертви і скалічені долі, загублене дитинство і втрачена юність… Найжорстокіша війна в історії людства тривала 1418 днів, щодня гинуло близько 14104 людей, кожну годину - 588, кожну хвилину -10 людей.. Кожна родина була втягнута у жорстокий вир війни, а територія України перетворилась на руїни і попелища. Україна не тільки серед колишніх радянських республік, а й з усіх країн світу, зазнала найбільших втрат за роки тієї війни. За різними оцінками, в Україні загинуло від 8 до 10 мільйонів людей, з них цивільного населення близько 5 млн, 2,2 мільйона було вивезено на примусові роботи до нацистської Німеччини, 10 мільйонів втратило притулок. На цілковиті руїни було перетворено понад 700 міст та селищ міського типу, майже 30 тисяч сіл. День початку війни став в Україні історичним днем глибокої скорботи.

      Всі , хто став прикладом самовідданої любові до Вітчизни і свого народу, незламної волі і героїзму, живуть у вдячній пам'яті. Це пам'ять про подвиги, здійснені на полях боїв з агресором, пам'ять про тих, хто вершив історію, прийняв смерть заради Перемоги, заради Батьківщини , заради майбутнього. Гіркі спогади про те лихоліття не полишають нас, вони передаються з покоління у покоління.

У рамках Дня скорботи  і вшанування пам'яті жертв війни в Україні, в селі Попівці  працівники культури Попівської  громади поклали квіти до братської могили- пам’ятника Вічної Слави 

та пам’ятника партизанам
 

Вшанували хвилиною мовчання   пам’ять загиблих у Другій світовій війні, жителів свого села .

А ще переглянули книжкову виставку "В цей день почалася війна. Пам'таймо." оформлену в Попівській сільській бібліотеці-філії.

      Не було б нашої незалежної України сьогодні, якби не ті, хто в немилосердній жорстокій війні поклали своє життя за наше майбутнє.

Вічна пам’ять героям!

     Любов Демидко,  завідувач Попівської сільської біьліотеки-філії.

.