Найчитаніший в Україні - сучасний український     письменник Андрій Кокотюха

       Андрій Кокотюха – відомий український письменник, сценарист, журналіст, майстер детективного жанру, засновник премії «Золотий пістоль» за кращий гостросюжетний твір. Автор понад 50 художніх, документальних та науково-популярних книжок. За його романами знімають художні фільми. Кілька років поспіль входить до топ-10 авторів, чиї твори є лідерами продажу в Україні, за що відзначений як «Золотий письменник» (2012). Неодноразовий лауреат та володар Гран-прі (2006) міжнародного конкурсу «Коронація слова». Живе і працює в Києві. 17.11.2020 року – 50 років від дня народження. Народився у місті Ніжині, в родині зварювальника і медичної сестри. Перший художній твір написав у віці 7 років. Хоча власне художні якості цього твору досі ніким не оцінені. До 12 років читав і писав лише казки.

       Мріяв стати бібліотекарем. Працював збиральником меблів, різноробом та муляром на будівництві. Але закінчив факультет журналістики Київського університету ім Тараса Шевченка.

      Перше оповідання опубліковане 1987 року. У 1991 році написав повість «Шлюбні ігрища жаб», яка, через брак інших зразків прози, отримала в 1995 році нагороду видавництва «Смолоскип». Після виходу окремою книжкою в 1996 році повість стала називатися «романом», отримала позитивну оцінку від батьків та друзів автора, і широкий негативний розголос у пресі. Завдяки цій публікації А. Кокотюха відразу став одним з відомих сучасних українських письменників. Улюблені жанри – трилер та детектив із елементами містики й готики. Від 1998 року по теперішній час як сценарист співпрацює з Національною студією ім. О. Довженка, українськими продакшн-студіями, провідними українськими телеканалами.             Пише українською і російською мовами. Книжки А. Кокотюхи виходили і далі виходять практично в усіх українських видавництвах, котрі видають сучасну літературу: «Смолоскип», «Кальварія», «Фоліо», «Піраміда», «Нора-Друк», «Зелений Пес», «Книжковий Клуб Сімейного Дозвілля». Він постійно співпрацює з найпопулярнішими українськими газетами, журналами і телеканалами.

       Попівська сільська бібліотека підготувала книжкову виставку «Найчитаніший в Україні – сучасний український письменник Андрій Кокотюха».

       До вашої уваги його книги  які є  в фонді нашої бібліотеки.

 Кокотюха Андрій.Чорний ліс.Розповідається про український повстанський рух в роки Другої світової війни. У Чорному лісі на Волині українці ведуть смертельний бій на три фронти: з німцями, росіянами та поляками. Головному героєві – колишньому міліціонерові з Миргорода, зекові, радянському диверсанту – непросто розібратися в тому, хто є ворогом його народу. Але стрімке розгортання подій, у вирі яких він опинився, спонукає відстоювати правду зі зброєю в руках…

 Кокотюха Андрій. Повний місяць. Осінь 1944 року. Поділля. Лінія фронту вже далеко. Але спокою в тилу немає. У селищі Сатанів страх перед  гестапо змінився боязню каральних операцій НКВС. Мало того, округу тероризують, оброєні до зубів банди кримінальників та дезертирів. Але й це ще не все: кілька місяці в околицях на узліссі знаходять тіла людей, загризених дикими тваринами. Люди кажуть, завівся в тутешньому лісі вовкулака…

    Кокотюха Андрій. Адвокат із Личаківської. Початок ХХ століття, 1908 рік. Молодий киянин Клим Кошовий дивом вирвався з тюрми й тікає від переслідувань царської влади до Львова. Але й тут його заарештовує поліція – біля трупа відомого адвоката Євгена Сойки. Покійний мав у місті сумнівних друзів та могутніх ворогів. Самогубство – чи вбивство?...

  Кокотюха Андрій.Автомобіль із Пекарської. Львів, 1911 рік. У центрі міста, на вулиці Пекарській, у власному розкішному автомобілі знайдено мертвою доньку нафтового магната. У вбивстві підозрюють її таємного коханця….

  Кокотюха Андрій. Різник із Городоцької. Львів, 1913 рік. Напередодні Різдва жорстоко вбито кількох дівчат легкої поведінки. Газети дали невловимому вбивці прізвисько – Різник із Городоцької. Але кримінальна хроніка та інші сенсації більше не цікавлять уже відомого читачеві львівського адвоката Клима Кошового. У нього життя налагоджується:він має адвокатську практику, заможну клієнтуру, повагу в суспільстві й наречену – відому акторку театру і кіно. Та все ж таки береться за справу. Програти він не може, а перемога – це додаткова й гучна реклама. Але щойно…

      Тільки почніть читати його твори… Спинитися  неможливо!

              Любов Демидко, завідувач Попівської сільської бібліотеки-філії.

 

 

Нас єднає  мова

        День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. Воно було започатковано в цей день 1997 року Указом Президента № 1241/97 "Про День української писемності та мови" на підтримку "ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства".

     За православним календарем у цей день вшановують пам'ять преподобного Нестора-літописця. Він був письменником-агіографом, основоположником давньоруської історіографії, першим істориком Київської Русі, мислителем, вченим, ченцем Києво-Печерського монастиря.

     Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова. Він є автором найдавнішої пам'ятки історіографії та літератури українців – "Повісті минулих літ", яка була завершена близько 1113 року. Цей твір складений на основі сучасних автору подій і архівних літописів, народних переказів та оповідань.

     У День української писемності та мови, на Українському радіо традиційно відбувається радіодиктант національної єдності. Цю акцію започатковано з 2000 р. Відтоді щороку всі охочі можуть взяти участь у написанні радіодиктанту та не стільки з’ясувати, чи добре знають українську мову, як продемонструвати єдність з усіма, хто любить і шанує українське слово. В цьому році ювілейний 20-й радіодиктант читатиме акторка Римма Зюбіна в понеділок 9 листопада о 9.00. Три роки підряд користувачі Попівської сільської бібліотеки долучались до акції. В цьому році в зв’язку з пандемією коронавірусу пропоную користувачам бібліотеки, і всім охочим, долучитись до акції самостійно вдома.

 

 «Мова кожного народу,

 Неповторна і своя:

В ній гримлять громи в негоду,

В тиші – трелі солов’я.

На своїй природній мові

І потоки гомонять:

Зелені клени у діброві

По-кленовому шумлять.»

       Так, багата і милозвучна наша рідна українська мова. Вона – найпрекрасніше диво, скарбниця, в якій зберігається історія народу, його душа, культура.

«Мова наша збереглася в вишиванках,

В золотому житі.

У простій селянській хаті

Та в мужицькій свиті.

Тож давайте, українці,

Мову поважати,

Що пройшла через тортури

Та залізні грати.

Що створила, наче долю,

Пісню калинову.»

      Сьогодні у нас є нагода вклонитися Слову в його красі, виразності та розмаїтті. Наша рідна українська мова загартована історією і відточена творчістю талановитих письменників та поетів. Іван Котляревський, Тарас Шевченко, Микола Хвильовий, Григорій Косинка, Ліна Костенко, Микола Куліш, Леся Українка, Іван Франко та інші уславлені українці плекали мову, як пахучу квітку передали нащадкам,щоб вона зазвучала на повний голос. Наше ставлення до рідної мови формує ставлення світової спільноти до нас, як до нації. Від нас залежить, якими побачить українців світ.

       Любіть, поважайте та вдосконалюйте нашу мову, адже мова, як і Україна, - у нашому серці, і починається вона з кожного з нас.

Любов Демидко, завідувач Попівської сільської бібліотеки-філії.

 

Доземний уклін живим і мертвим –

переможцям фашизму

        Сьогодні, 28 жовтня, в Україні відзначають офіційний День звільнення від фашистських загарбників. Саме цей день вважають датою остаточного вигнання окупаційних фашистських військ за межі території України. Тож, цього року виповнюється 76 років від дня вигнання нацистських окупантів із України. В цей День ми із сумом і гіркотою згадуємо про події Другої світової війни, які мали трагічні наслідки для кожної української родини. Подвиг ветеранів тієї війни є прикладом мужності та патріотизму.

        За підрахунками істориків, у ході воєнних дій на території України загинуло близько трьох мільйонів радянських воїнів, понад два мільйони українців було вивезено для примусової праці до Німеччини під час окупації. На території республіки цілком чи частково було зруйновано понад 700 міст і 28 тисяч сіл, близько 10 мільйонів людей залишились без даху над головою, знищено понад 16 тисяч промислових підприємств. В ході другої світової війни  бойовими нагородами було відзначено близько 2,5 млн. воїнів-українців, серед яких було чимало розвідників.

         Ми пам’ятаємо усіх героїв, чия боротьба, самовіддана праця і героїзм сприяли звільненню України від нацистів. У серці кожного з нас жива пам'ять про неоціненний внесок українців у спільну перемогу в цій жахливій війні. Тим, хто загинув і тим, хто вижив у пеклі 40-х ми зобов’язані всім, що маємо сьогодні. 

         З цього приводу у Попівській  сільській бібліотеці оформлено книжкову виставку «Пам’ятаємо, славимо, вшановуємо» 

та проведено бесіду «Пам’ять потрібна не мертвим. Пам’ять потрібна живим».

І скільки б не минуло часу, ми завжди пам’ятатимемо, якою жахливою є війна і якою ціною дається перемога.

           Любов Демидко, завідувач Попівської сільської бібліотеки-філії.

                            Миргородський краєзнавець

       Ганна Бабич - учитель, краєзнавець, людина, яка понад усе любить свій край і цей настрій передає всім оточуючим. Сьогодні, 15 жовтня 2020 року їй виповнюється 90 років. Народилася у селянській сім’ї в селі Полив’яне Миргородського району Полтавської області. Закінчила історико-філологічний факультет Харківського державного педагогічного інституту ім.. Г. С. Сковороди(1954).  З 1954 по 1959 – викладач історії Рокитнівської середньої школи. З 1959 по 1970 – заступник директора з позакласної і виховної роботи цієї ж школи. З 1970 по 1975 – науковий працівник Миргородського краєзнавчого музею. З 1975 по 1985 – директор Миргородського краєзнавчого музею. Шанувальникам історії рідного краю Ганна Василівна добре знайома як автор низки краєзнавчих праць: путівника «Миргородський краєзнавчий музей» (1976),»Миргородський завод мінеральних вод. Історичний нарис» (1987) «Історія Миргорода в назвах його вулиць» (2001), «Літературна Миргородщина» (2001), «Драматичні 30-ті», «Мистецька Миргородщина» (2005), «Миргородщина. Адміністративно-територіальний поділ» (2007), «Миргород. Історія міста в нарисах» (2009), «Миргород у творах митців художнього слова» (2012), «Топоніми Миргородщини. Дещо про географічні назви нашого краю» (2018).

          Лауреат літературно - мистецької премії ім. Антона Шевченка (2009). Нагороджена почесним знаком «За заслуги перед містом» (2012). У 2018 році удостоєна Почесною грамотою Полтавської обласної ради  «За багаторічну плідну працю в галузі краєзнавства».

          Незважаючи на свій поважний вік, місцева краєзнавиця має нові задумки для  наступної роботи. Вона говорить, що нема в людини місця дорожчого, ніж те, де вона народилась, землі, на якій зросла. Щоб по-справжньому любити рідний край, його слід добре знати, необхідно вивчати його історію, мову, культуру.  Саме  краєзнавча література рідного краю сприяє вихованню патріотизму, моральності та національної свідомості підростаючого покоління.

         У Попівській сільській бібліотеці оформлено викладку літератури «Ганна Бабич – авторка краєзнавчих праць» присвячену до 90-річчя з дня народження. За допомогою якої відвідувачі мають змогу познайомитись з  її біографією та краєзнавчими працями.

Шановна Ганна Василівна! Дякую Вам за невтомну й клопітку працю. Щиро вітаю з ювілеєм! Бажаю міцного здоров’я, натхнення та божої благодаті!

               Любов Демидко, завідувач Попівської сільської бібліотеки-філії.

 

       Козацькому  роду – нема переводу

        14 жовтня в Україні відзначаються одразу три свята — Покрова Пресвятої Богородиці, День захисника України й День українського козацтва.
         День захисника України, який щорічно відзначається 14 жовтня, можна назвати одним з найбільш важливих й відносно молодих свят для нашої країни. Це свято заснували у 2014 році.   14 жовтня православні українці відзначають Покрову Пресвятої Богородиці. Це свято, як вважається, з'явилося понад тисячу років тому - в 910 році в Константинополі, і пов'язане з явищем Богородиці, яка допомогла вірянам, укривши їх своїм омофором - вбранням для богослужіння. Саме слово "покров" означає "покривало".
Також на 14 жовтня припадає й День українського козацтва. Так, запорізькі козаки вважали Богородицю своєю заступницею, тому завжди шанували її та молилися перед її іконою. Вони настільки вірили у її силу та відзначали цей день, що в народі закріпилася й друга назва свята – Козацька Покрова. Саме 14 жовтня козаки збирали велику нараду, на якому обирали отамана та визначалися з подальшими планами. У календарі національних свят День українського козацтва був встановлений відповідно до Указу президента України від 7 серпня 1999 року.

        В Попівській сільській бібліотеці організовано розгорнуту книжкову виставку «Козацькому  роду – нема переводу»,яка присвячена  Дню українського козацтва і за допомогою  якої відвідувачі мають змогу зазирнути до сторінок історії та згадати про звитягу предків, які своїми звершеннями здобували й відстоювали українську свободу та незалежність.

А також переглянути виставку дитячих малюнків даної тематики.

         

З учасниками АТО, жителями та виходцями Попівської сільської ради,  які боронили  та  боронять  східні рубежі України, ознайомитись  на фото стенді «Ми сильні нашою любов’ю до України».

 

А ще на стенді розміщено вірш нашої поетеси Наталії Филончик  «Синам і донькам України».

  Вишила та подарувала бібліотеці рушничок майстриня  Любов Гнатик.

 

       Щиро бажаю нашим захисникам міцного здоров’я, незгасимої енергії, завзяття та сили, душевного спокою й покровительства Пресвятої Богородиці в усіх справах та починаннях!

        Миру та злагоди нашій країні, благополуччя та добробуту кожній українській родині!

  

      Любов Демидко, завідувач Попівської сільської бібліотеки-філіалу.

 

 Поважаймо старість словом і ділом

 Другий місяць осені починається з особливої дати. 1 жовтня у всьому світі відзначається Міжнародний день людей похилого віку, проголошений Генеральною Асамблею ООН. А в Україні це також і День ветерана.

Ми мало замислюємося над тим, хто ж такі «особи похилого віку», чим маємо завдячувати їм. Передусім, це люди, найбільше багатство яких є досвід, знання, вміння, мудрість. Але найголовніше, що це покоління тих, хто на на фронті чи в тилу, вистояли і зробили найбільший внесок у розгром гітлерівського фашизму. Цього не маємо забувати.

Цей день – не лише можливість нагадати всім про людський обов’язок бути турботливими і милосердними до найповажнішої частини суспільства. Це і привід до роздумів щодо подальшої долі людства, його культури, взаємозв’язку поколінь. За міжнародною класифікацією, особою похилого віку вважається той, хто досяг 65 років. Таких у світі нині понад 640 мільйонів, тобто майже кожна десята людина на Землі

Найбільше багатство літніх людей — їх досвід, мудрість, вміння. Безмежна вдячність вам, дорогі представники старшого покоління, за безцінні знання та слушні поради, за готовність підтримати і допомогти, за гідний приклад для наслідування.

Від щирого серця вітаю користувачів бібліотеки поважного віку з святом та бажаю  міцного здоров’я, сімейного щастя, злагоди та добробуту! Нехай вогник родинного тепла — одвічне джерело любові та наснаги — завжди зігріває ваші серця!

Любов Демидко, завідувач Попівської сільської бібліотеки.

                  

 

УВАГА КОНКУРС!!!

.

30 вересня ми відзначатимемо Всеукраїнський день бібліотек – свято всіх користувачів бібліотек, бібліотекарів та книги!

Свято відзначається в Україні щорічно 30 вересня вже понад п'ятнадцять років і є професійним святом працівників близько 40 тисяч діючих бібліотек.

Сучасна бібліотека поєднує в собі освіту та інформування, надаючи доступ до свого фонду, та, крім цього, відкриває електронний ресурс для читачів. Її функції стають значно ширшими, адже там проводять виставки, конференції, брифінги та творчі вечори.

З нагоди Всеукраїнського дня бібліотек, долучаючись до ініціатив колег, оголошуємо дистанційний конкурс "В об’єктиві – книга"

Щоб взяти участь:

поширте цей допис на своїй сторінці;

у коментарях до цього допису на сторінці "Долучайтеся до культурного життя Миргородщини" викладайте ваші фото, присвячені книгам та читанню.

Головна умова конкурсу - фоторобота обов'язково повинна містити книгу або людину, що читає. Фото книжкових обкладинок, сторінок без інших доповнень розглядатися не будуть.

Додавати світлини на конкурс можна включно до 30 вересня (17:00).

1 жовтня ми визначимо переможця за допомогою сервісу .random.

Переможець отримає, звичайно, цікаву книгу.